Історія інституту помології ім. Л. П. Симиренка розпочинається з розсадницького господарства Левка Симиренка, створеного у 1887 році у с. Мліїв. З метою наукових досліджень Л. П. Симиренком були зібрані найцінніші помологічні сорти плодових і декоративних порід. У 1912 році у помологічному розсаднику Л. П. Симиренка нараховувалось майже 3000 сортів різних рослин, у тому числі яблуні 900, груші 889, черешні та вишні 350, персика - 115, абрикосу - 56, агрусу - 166, горіха - 45. Крім того була зібрана велика кількість троянд (937 сортів), бузку і 305 різновидів хвойних дерев і кущів.

Після революції розсадницьке господарство Л. П. Симиренка було націоналізоване та експлуатувалось Черкаським Укрземвідділом до часу передачі Вченому Комітету. Рішенням Колегії Наркомзему УРСР 25 листопада 1920 р. на базі помологічного розсадника Л. П. Симиренка в с. Мліїв було створено першу на Україні дослідну установу по садівництву – Мліївську садово-городню дослідну станцію.

У 1921 р. в станції було розпочато роботи по створенню плодового розсадника, а в 1923 р. розсадник Мліївської дослідної станції реорганізовано в Центральний державний плодорозсадник України. Перед ним ставилося завдання вирощувати садивний матеріал плодових дерев у широкому помологічному сортименті для всієї республіки та підщеп для інших державних плодових розсадників.

У 1958 році в зв'язку із 70-річним ювілеєм помологічного розсадника Мліївській дослідній станції садівництва присвоєно ім'я засновника розсадника Л. П. Симиренка. У 1989 р. дослідну станцію було реорганізовано в Мліївський науково-дослідний інститут садівництва Лісостепу України ім. Л. П. Симиренка.

У 1992 році інститут було перейменовано в Мліївський інститут садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН.

У 2006 році у зв'язку з орієнтацією на вивчення генетичних ресурсів плодових, ягідних, горіхоплідних і малопоширених культур його було перейменовано в Інститут помології ім. Л. П. Симиренка, а з 2017 р. - реогранізовано в Дослідну станцію помології ім. Л. П. Симиренка ІС НААН.

Меморіальний будинок-музей родини Симиренків у селі Мліїв існує з 1970 року. Його створили за ініціативи тодішнього директора Мліївського садінституту Миколи Артеменка. Музей облаштували у будинку, який у 1850 році звели Платон і Федір Симиренки. Нині фонд музею налічує 3,5 тисячі експонатів. Це фотографії, листи, книги, меблі та інші речі, що належали Симиренкам – видатним промисловцям, садівничим, меценатам. За всі роки музей відвідало більше 100 тисяч туристів.

Щороку музей приймає близько двох тисяч відвідувачів, в тому числі зі Швеції, Польщі, Німеччини. На прикладі родини Симеренків вони знайомляться з найбільш важливими моментами української історії. Як відомо, Тарас Шевченко товаришував із Платоном Симиренком, за його фінансового сприяння здійснив останнє за свого життя видання “Кобзаря”. У Млієві жив і працював автор гімну “Ще не вмерла Україна” Павло Чубинський. Музей відвідували нащадки Симиренків і Хропалів з Австралії та Мексики. У книзі відгуків залишили теплі слова вдячності за збереження пам’яті про їхніх славетних предків.

1. Витяг із ревізької казки м-ка Городище про склад родини Степана Андрійовича Симиренка. 1811 р.
ДАЧО, ф. 285, оп. 1, спр. 17, арк. 444, 491.




__________

2. Грамота про надання купцю першої гільдії м. Одеси Федору Симиренку та його родині стану спадкових почесних громадян. 1832 р. Копія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 11, арк. 4 – 5.




__________

3. Метричний запис про народження Лева Платоновича Симиренка, Троїцька церква м-ка Городище Черкаського пов. Київської губ. 6 лютого 1855 р.
ДАЧО, ф. 205, оп. 1, спр. 14, арк.1, 61зв. – 62.




__________

4. Фрагмент опису цукрового заводу в с. Ташлик, який належав померлому почесному громадянину Платону Федоровичу Симиренку. 16 червня 1863 р.
ДАЧО, ф. 8, оп. 2, спр. 93, арк. 15 – 16 зв.








__________

5. Рапорт опікуна над майном покійного Платона Симиренка до Черкаського міського сирітського суду про продаж збірки віршів Т. Г. Шевченка «Кобзар», який зберігався на складі Городищенського заводського магазину. 14 травня 1866 р.
ДАЧО, ф. 91, оп. 1, спр. 543, арк. 105.


__________

6. Метричний запис про народження Володимира Львовича Симиренка, Троїцька церква, м. Городище Черкаського повіту Київської губернії. 18 грудня 1891р.
ДАЧО, ф. 931, оп. 1, cпр. 3522, арк. 215 зв. – 216.




__________

7. Лист Т. Г. Шевченка до П. Ф. Симиренка. Копія. 1859 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 14, арк. 2, 3.




__________

8. Телеграма про призначення Л. П. Симиренка управителем садів. 1919 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 40, арк. 1.


__________

9. Посвідчення, видане Міністерством земельних справ на ім’я Симиренка Володимира Львовича. 29 жовтня 1918 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 70, арк. 1.


___________

10. Довідка, видана Управлінням безпеки по Курській області Російської федерації про посмертну реабілітацію Симиренка Володимира Львовича. 9 червня 1993 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 69, арк. 1 – 2.




__________

11. Головний будинок Мліївської садово-городньої дослідної станції. 1929 р. Фотокопія.
ДАЧО. Ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 66.


__________

12. Витяг з інформації Мліївської дослідної станції садівництва імені Л. П. Симиренка облвиконкому про діяльність станції. 2 березня 1957 р.
ДАЧО, ф.Р-4313, оп. 1, спр. 813, арк. 31.


__________

13. Рішення Городищенського райвиконкому про відкриття меморіального музею Л. П. Симиренка у приміщенні Мліївської дослідної станції садівництва. 19 листопада 1970 р.
ДАЧО, ф.Р-3445, оп. 1, спр. 274, арк. 190.




__________

14. Платон Федорович Симиренко. 20 грудня 1820р. – 13 січня 1863р. Фотокопія.
ДАЧО, ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 5.


__________

15. Платон Левкович, Володимир Левкович, Левко Платонович Симиренки і Тетяна Львівна Симиренко-Михаеліс. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО, ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 57.


__________

16. Володимир Левкович Симиренко. [1930-і рр.] Фотокопія.
ДАЧО, ф.Р-5899, оп. 1, спр. 9, арк. 58.


__________

17. Левко Платонович, Микола Платонович та Олекса Платонович Симиренки. Київ. 1916 р. Фотокопія.
ДАЧО, ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 40.


__________

18. Володимир Львович Симиренко з колегами. [1930-і рр.] Фотокопія.
ДАЧО, ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 74.


__________

19. Головний будинок Мліївської садово-городньої дослідної станції. 1929 р. Вигляд з тилу. Фотокопія.
ДАЧО. Ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 67.


__________

20. Городній (насіннєвий) павільон Мліївської садово-городньої дослідної станції. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО. Ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 68.


__________

21. Будівля інсектарія Мліївської садово-городньої дослідної станції. Головний вхід. Фотокопія.
ДАЧО. Ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 69.


__________

22. Будівля інсектарія Мліївської садово-городньої дослідної станції. Фотокопія.
ДАЧО. Ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 70.


__________

23. Будівля електростанції Мліївської садово-городньої дослідної станції. Фотокопія.
ДАЧО. Ф.Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 71.