«ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПЛАТОНА ФЕДОРОВИЧА СИМИРЕНКА, ПІДПРИЄМЦЯ ТА МЕЦЕНАТА, ЗАСНОВНИКА ЦУКРОВИХ ЗАВОДІВ НА ЧЕРКАЩИНІ»

Платон Федорович Симиренко (1821–1863), український цукрозаводчик, меценат української культури. Був одним із керівників фірми «Брати Яхненки і Симиренко», заснованої його батьком Федором Степановичем Симиренком.

Симиренки походили з козацького роду Семиренких, тобто Семируких, від старовинного слова «ренка» - рука. Жили здавна на Платоновому хуторі між Млієвом і Городищем на Черкащині. Рід був козацьким, але за Катерини ІІ його закріпачили: позбавили маєтку і вольностей. З кріпацтва родину викупив Федір Симиренко, який працював на Вільшанських млинах і заробив на тому чималі гроші. Мати Платона Федоровича – Анастасія Яхненко, теж була донькою колишнього кріпака з роду смілянських козаків Яхно. Її батько (Платонів дід) змолоду будь-що прагнув вирватися з кріпацької неволі, багато працював, вичинював шкури, шив взуття, тримав баштани. Згодом він здійснив заповітну мрію. Шлюб Федора з Анастасією був міцним єднанням двох працьовитих і волелюбних українських родин. Після одруження брати Анастасії, які орендували два млини у Смілі і торгували шкірою, запросили Федора у свою спілку. Він уніс свою частку паю, і такою родинною спільнотою утворилася фірма Яхненків і Симиренків. Це сталося приблизно у 1815-1820 році. Офіційно ж фірму було створено 14 липня 1858 року, коли вона вже мала дуже великі обороти, і необхідність у юридичному її оформленні стала нагальною.

У Федора Степановича й Анастасії Михайлівни народилося двадцять двоє дітей, щоправда, лише 8 дожили до дорослого віку. Найстаршим був Платон. Хлопець закінчив пансіон Золотова в Одесі, хотів вступати до московського університету, але батько зажадав, щоб він залучався до справ фірми. Коли Платон познайомився з сімейною справою, у нього виникла ідея не тільки торгувати цукром, але й самостійно його виробляти. Платона відправили за кордон для детального ознайомлення з цукровиробництвом. Він вивчав технологію найкращих заводів Франції та Німеччини, і їх прогресивність його вразила – здавалося, реалізувати щось подібне в Україні неможливо. Але повернувшись додому, Платон вмовив родину приєднатися до загальної справи виробництва цукру і, як з’ясувалося згодом, це стало новим щаблем успіху сімейного бізнесу.

Фірма Яхненків-Симиренка заснувала перший у Російській імперії паровий пісково-рафінадний завод. У 1839 році розпочалось його будівництво у Ташлику, а Платон Федорович поїхав на чотири роки з України, щоб здобути освіту в Політехнічному інституті в Парижі. Свою роботу цукроварня розпочала у 1843 році. Для роботи на заводі було запрошено з Франції близько 30 кваліфікованих спеціалістів разом із їхніми родинами. Виробництво було повністю оснащене передовою західноєвропейською технікою і реалізовувалося на парових двигунах – вперше на той час у імперії. У 1850 році Платон Симиренко одружився з Тетяною Овчинніковою – дочкою відомого громадського діяча Івана Овчиннікова, який був тоді головою Одеської міської думи, купцем Першої гільдії, мільйонером. Зв’язок з такою родиною зробив Симиренків ще впливовішими. Старший син Платона Федоровича і Тетяни Іванівни - Лев, який став одним із видатніших спеціалістів-помологів, сорт яблук, вирощений його батьком, дослідить і назве Ренетом Зеленим Платона Симиренка.

Виставку підготовлено з нагоди 200-річчя від дня народження Платона Федоровича Симиренка. На виставці презентовано архівні документи та фото, що перебувають на зберіганні в держархіві області та висвітлюють сторінки життя родини Симиренків.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ

1. Грамота про надання купцю першої гільдії м. Одеси Федору Симиренку та його родині стану спадкових почесних громадян., 1832 р. Копія.
Державний архів Черкаської області (далі - ДАЧО), ф. Р-5799, оп. 1, спр. 11, арк. 4-5.




__________

2. Запрошення на весілля Симиренка П.Ф. та Овчиннікової Т.І. 1850 р. Копія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 13, арк. 1.


__________

3. Метричний запис про народження Лева Платоновича Симиренка, Троїцька церква м-ка Городище Черкаського пов. Київської губ. 6 лютого 1855 р.
ДАЧО, ф. 205, оп. 1, спр. 14, арк.1, 61зв.-62.




__________

4. Лист управляючого директора училищ Київського навчального округу до попечителя Київського навчального округу про звернення почесних громадян Яхненка та Симиренка щодо відкриття недільної школи при Городищенському приходському училищі. Листопад 1860 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 22, арк. 2.


__________

5. Лист товариша міністра фінансів до Київського генерал-губернатора про надання відгуку щодо утримання технічного училища адміністрацією Городищенського цукрового заводу. 26 квітня 1862 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 23, арк. 15-16.




___________

6. Фрагмент опису цукрового заводу в с. Ташлик, який належав померлому почесному громадянину Платону Федоровичу Симиренку. 16 червня 1863 р.
ДАЧО, ф. 8, оп. 2, спр. 93, арк. 15.


__________

7. Фрагмент листа Київської палати цивільного суду до Черкаського сирітського суду щодо слухання справи по скарзі опікунів сиріт Симиренків. 24 жовтня 1864 р.
ДАЧО, ф. 91, оп. 1, спр. 541. арк. 36.


__________

8. Рапорт Тетяни Симиренко до Черкаського сирітського суду про надання метричних виписів про народження Лева та Платона для вступу до гімназії. 28 липня 1866 р.
ДАЧО, ф. 91, оп. 1, спр. 543. арк. 117.


__________

9. Рапорт опікуна над майном покійного Платона Симиренка до Черкаського міського сирітського суду про продаж «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, який зберігається на складі Городищенського заводського магазину. 14 травня 1866 р.
ДАЧО, ф. 91, оп. 1, спр. 543. арк. 105.


__________

10. Лист Т. Г. Шевченка до П. Ф. Симиренка. Копія. 1859 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 14, арк. 2, 3.




__________

11. Платон Федорович Симиренко. 20 грудня 1820р.– 13 січня 1863р. Фотокопія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 5.


__________

12. Тетяна Іванівна Симиренко. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 4.


__________

13. Мліївський (Городищенський) цукрокомбінат (цукроварня та рафінадний завод). Фотокопія. 1848 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 1.


__________

14. Перший модерний металевий пароплав «Українець», побудований на Мліївському (Городищенському) механічному заводі Яхненків-Симиренків. Фотокопія. 1850 р.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 2.


___________

15. Старий дім Симиренків. Платонів хутір, с. Мліїв. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 20, 21.




__________

16. Ставок у Симиренківському парку на Платоновому хуторі. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 15.


__________

17. Могили Платона Федоровича, Тетяни Іванівни, Федора Степановича та Наталії Платонівни Симиренків на кладовищі довкола Св. Троїцької церкви. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 13.


__________

18. Зліва: Антон Федорович Симиренко з Левком Платовичем Симиренко, Василь Федорович Симиренко (стоїть) та Іван Терентійович Яхненко. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 8.


__________

19. Платон Платонович, Олекса Платонович, Левко Платонович Симиренки, Ольга Федорівна Симиренко-Кістяківська, Олена Уварова, Лідія Василівна Григорович-Барська з дочкою Іриною. Платонів хутір. С. Мліїв. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 47.


__________

20. Зліва: Платон Левкович Симиренко, Генрих Якович Михаеліс, Тетяна Львівна Симиренко-Михаеліс, Володимир Левкович Симиренко. Б/д. Фотокопія.
ДАЧО, ф. Р-5799, оп. 1, спр. 9, арк. 56.


_____________