Розмір шрифта: A A A Зображення Вимкнути Увімкнути Колір сайту Ц Ц Ц звичайна версія сайту
ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
«ДО 80-РІЧЧЯ З ЧАСУ ГЕРОЇЧНОЇ ОБОРОНИ ЧЕРКАСЬКОГО ПЛАЦДАРМУ»
2021-08-11 14:27:58
Друга Світова війна для міста Черкаси розпочалась на початку серпня 1941 року, коли німецька авіація здійснила авіабомбування вулиць і стратегічних об'єктів міста. Так, одразу були знищені місцева залізнична станція та мости через Дніпро. Радянські війська, які знаходились у місті, одразу організували оборонну підготовку до наступу німецьких вояків. У районі сучасного Південно-Західного мікрорайону був викопаний 12-кілометровий протитанковий рів. Формувались і проводились навчання ополченців, здебільшого з ініціативної молоді. Окрім цього, була також збудована і тимчасова переправа через Дніпро.

На початку серпня 1941 року німецькі війська захопили Умань, розбивши 6-ту та 12-ту радянські армії. Танкові з'єднання генерала Клейста рухались на Київ, де намагались прорвати оборону з півдня і легко виступити в бік Донбасу. Місто Смілу німці захопили 4 серпня, до Черкас лишалось понад 20 км. Підступи до міста були перекриті двома дивізіями фронтового підпорядкування — 116-та стрілецька та 212-та мотострілецька. Був створений оборонний рубіж з протитанковими ровами, також допомагала і місцевість – Мошногірський кряж з Ірдинським болотом під ним та болотистий Тясмин з горбистим плато над ним. Через ці перепони німецьке командування не направляло на Черкаси основні танкові з'єднання. Однак Черкаський напрямок фронту, про який у повідомленнях Радінформбюро і згадки не було виник сам по собі. Він одразу отримав назву Черкаський плацдарм. Зламавши, з ходу, стрімким натиском оборонний рубіж по Ірдинському болоту перед Білозір'ям, німці прорвались через центр села і вийшли у відкритий степ перед Черкасами.

Вранці 13 серпня ворожі війська почали наступ. На захоплення Черкас ними були кинуті піхотна дивізія СС, румунські та італійські з'єднання, батальйон мотоциклістів, танкові підрозділи. Не чекаючи значного опору німецькі війська були впевнені у легкому захопленні міста. Того ж дня вперше прозвучало повідомлення Радінформбюро про наступ на Черкаси. На підтримку оборони з-за лінії Дніпра була направлена ескадрилья бомбардувальників у супроводі винищувачів. Саме того дня здійснив свій подвиг Герой Радянського Союзу (посмертно) командир ланки винищувачів старший лейтенант Петро Битюцький. Вступивши в бій з ворожими літаками, він одного збив, а іншого протаранив в лоб. Зазнавши великих втрат німецькі війська відступили.

Для захисту Черкаського плацдарму, що окреслився в межах 60 км по Дніпру та 30 км у ширину і набув важкого стратегічного значення, терміново створили 38-у армію, командувачем якої був призначений генерал-лейтенант Д. І. Рябишев, який вже зустрічався у боях з генералом Клейстом під Дубно. Отримавши нове призначення генерал 14 серпня вирушив із Ніжина на Черкаси разом з корпусним штабом. Одразу був припинений самовільний відступ через Дніпро радянських бійців 6-ї та 12-ї армій. За два дні був сформований резерв штабу армії, який нараховував 7 тисяч бійців мотострілецького полку. Командиром був призначений майор Рябишев, рідний брат командарма. В місті знову запрацювали підприємства, електростанція та водогін, значно активізувались фортифікаційні роботи на 3 лініях оборонного рубежу навколо міста. На танконебезпечних ділянках мінери 45-го мото-інженерного батальйону облаштували мінні поля.

До новоствореної армії з тилу почало надходити підкріплення — військові, озброєння та військова техніка. Від Канева по Дніпру спустились кораблі Пінської військової флотилії. 16 серпня були перекинуті на плацдарм 97-а та 196-та стрілецькі дивізії. Але бракувало танків та протитанкових гармат. Німці теж підтягували свої резерви, перегруповувались. 17 серпня вони розгорнули наступ на Черкаси, їм вдалось прорвати лінію оборони на ділянці 116-ї стрілецької дивізії, яка перейшла у багнетну контратаку. За наказом командира на підмогу виступив резервний мотопіхотний полк майора Рябишева. Німці не втримали такого рішучого удару і відступили назад до Білозір'я. Радянські війська, які відбили атаку навіть організували наступ по шляху до Сміли.

18 серпня німецькі війська спробували прорвати оборону на правому фланзі, в зоні бойових дій 196-ї дивізії. Для цього було зосереджено велику кількість танків, артилерії та піхоти. Бої набули жорсткого характеру, перекинулись із Свидівка на Дахнівку, а потім і Соснівку та околиці міста. Німці безперервно атакували, їх активно підтримувала авіація. Нападники націлились на залізничний міст через Дніпро. Несучи численні втрати, радянські війська перекрили шлях німцям до річки. Не домігшись успіху, німці відновили наступ на лівому фланзі, ввівши в бій нові сили. Ворожі танки наступали на місто, їм перешкоджала авіадивізія генерал-майора А. А. Демидова, але наступ припинити не вдалось. Щоб зміцнити оборону міста, радянські війська залишили Дубіївку та Руську Поляну. Бої перемістились безпосередньо до Черкас, на лінію протитанкового рову. Німецька артилерія почала напряму обстрілювати міські об'єкти. В самому місті німцям перешкоджали воїни 4-ї повітряно-десантної бригади, 56-о залізничного полку НКВС та інших військових частин і підрозділів армійського і фронтового підпорядкування, а також бійці черкаських винищувальних батальйонів і народні ополченці. Німецьким танкам все ж таки вдалось прорватись на міські околиці і направитись до дерев'яного мосту. За наказом командарма Д. І. Рябишева радянські зенітні гармати було перенацілено на пряму наводку. Від пострілів артилерії німецькі танкові війська були зупинені і нападники відступили. Однак, враховуючи ускладнену обстановку на інших ділянках фронту Верховне головнокомандування віддало наказ про відступ радянських військ з Черкаського плацдарму за Дніпро. Організовано і цілком таємно, за умовним знаком «Блискавка», всі військові з'єднання і підрозділи 38-ї армії на світанку 22 серпня залишили Черкаси, знищивши за собою всі 3 мости (залізничний, дерев'яний та наплавний) через Дніпро. Черкаси стали третім містом України, після Києва та Одеси, яке в 1941 році так довго не могли захопити німецькі війська.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ

1. Із спогадів А. Сердюка про оборону м. Черкаси та Черкаського плацдарму у липні – серпні 1941 р. [1981 р.].
Державний архів Черкаської області (далі - ДАЧО): ф. Р-5662, оп. 1, спр. 9, арк. 9.


__________

2. Будинок, в якому у серпні 1941 р. знаходився штаб 38-ї Армії. м. Черкаси. Фото. [1981 р.].
ДАЧО, ф. Р-5662, оп. 1, спр. 9, арк. 18.


___________

3. Схема оборони Черкаського плацдарму 38-ю армією під командуванням генерал-лейтенанта Д. І. Рябцева у 1941 р. [1981 р.].
ДАЧО, ф. Р-5662, оп. 1, спр. 9, арк. 19.


__________

4. Із спогадів краєзнавця О. А. Портянка про оборону м. Черкаси у серпні 1941 р. [1990 р.].
ДАЧО, ф. Р-5792, оп.1, спр.10, арк. 3.


___________

5. Пам’ятник воїнам, які загинули під час боїв за о. Королевець у серпні – вересні 1941 р. с. Жовтневий Промінь Чорнобаївського району Черкаської області. Фото. [1991 р.].
ДАЧО, ф. Р-5792, оп. 1, спр. 10, арк. 48.


__________

6. Схема боїв за о. Королевець (м. Черкаси) у серпні – вересні 1941 р.
ДАЧО, ф. Р-5792, оп. 1, спр. 10, арк. 38.


__________

7. Сердюк А. Черкаський плацдарм. / Стаття у газеті «Молодь Черкащини» 23.08.1986.
ДАЧО, ф. Р-5662, оп. 1, спр. 4, арк. 60.


____________

8. Список частин та підрозділів, які брали участь в обороні Черкаського плацдарму.
ДАЧО, ф. Р-5662, оп. 1, спр. 9, арк. 41.


_____________
ДЛЯ ГРОМАДЯН З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ!

На урядову "гарячу лінію" приймаються звернення до органів виконавчої влади за допомогою жестової мови. Будь-ласка, звертайтесь через Skype-зв'язок за таким іменем:

Урядові гарячі лінії: 1545-1, 1545-2, 1545-3

Графік роботи: у робочі дні з 9:00 до 18:00, у п'ятницю з 9:00 до 16:45
18015, Черкаси
вул. Благовісна, 244-а
(0472) 37-30-26, 31-37-32
e-mail: [email protected]
Інформаційне наповнення:
Коваль Т. С., тел.: (0472) 37-30-26

Сайт працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на [email protected]