Смолянський Юрій Васильович (1928 - 2005)

Смолянський Юрій Васильович народився 13 квітня 1928 р. у с. Авдіївка Сталінської (нині Донецької) області у сім’ї вчителів. У 8 років пішов до школи у м. Сталіно (нині м. Донецьк). У 1939 р. його сім’я переїхала до м. Ворошиловграда (нині м. Луганськ), у 1940 р. - до м. Чернівці. На початку Великої Вітчизняної війни разом з родиною евакуювався у м. Ворошиловград (Луганськ), а потім у м. Самарканд Узбецької Радянської Соціалістичної республіки. У 1943 р. вступив до лав ВЛКСМ. У 1944 р. ревакуювавшись у м. Ворошиловград (Луганськ), переміг у конкурсі до театральної студії при Ворошиловградському драматичному театрі.

У 1944 р. сім’я переїхала у м. Чернівці, де він закінчив загальноосвітню школу і у 1947 р. вступив у професійно-технічну школу Міністерства легкої промисловості УРСР. Після її закінчення, отримавши звання помічник майстра, 5 років працював на панчішній фабриці № 3 у м. Чернівці, де брав активну участь у комсомольській роботі. З 1947 р. Смолянський Ю.В. навчався в театральній студії при обласному Будинку народної творчості. У 1953-1956 рр. у вільний від роботи час, навчаючись у вечірній школі робітничої молоді, виступав в Чернівецькій філармонії у якості читця-декламатора, оскільки він мав серйозні наміри щодо вступу до театрального інституту.

Протягом 1955 - 1960 рр. Смолянський Ю.В. навчався на режисерському факультеті Київського державного інституту театрального мистецтва УРСР ім. Карпенка-Карого. У 1960 р. отримавши диплом режисера драми, за пропозицією театрів здійснив постановки п’єс в Миколаївському драмтеатрі ім. Чкалова «И один в поле воин» і у Чернігівському українському драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка «Сьогодні і завжди» (дипломна робота). Після закінчення інституту був направлений в Черкаський обласний драматичний театр режисером-консультантом.

У 1961 р. при підготовці концерту на відзнаку 100-річчя з дня смерті Т.Г. Шевченка здружився з поетом Василем Симоненком.

Під час роботи в Черкаському обласному комітеті радіомовлення і телебачення, куди він перейшов працювати у 1962 р., виконуючи обов’язки старшого редактора художнього мовлення, організував молодіжний радіотеатр, який виконував радіоспектаклі за творами Черкаських драматургів. З кінця 1963 р. перейшов на посаду режисера-методиста обласного Будинку народної творчості.

У 1964 р. за пропозицією Львівської студії телебачення Смолянський Ю.В. працював у Львові, але в травні 1965 р. повернувся до Черкас.

З 1965 р. - методист по театральному жанру обласного Будинку народної творчості, з 1970 р. - його директор. Із квітня 1975 р. - художній керівник обласної філармонії, з січня 1983 р. - артист-читець обласної філармонії.

В середині 80-х років Смолянський Ю.В. разом із народною артисткою республіки Ольгою Павловською, заслуженими артистами УРСР Євгенією Крикун і Віктором Гнилоквасом, концертмейстером Олександром Сніховським створили колектив ентузіастів з метою пропаганди народного мистецтва даючи концерти в населених пунктах області. У вересні 1986 р. виступали перед ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС.

За зразкову роботу та активну громадську позицію Смолянський Ю.В. неодноразово нагороджувався почесними грамотами, нагрудними знаками; відзначався подяками. У 1973 р. нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медалями «За доблестный труд» (1970 р.), «Ветеран труда» (1985 р.).

Високу оцінку отримали концертні програми, створені на творах Володимира Висоцького, Михайла Свєтлова, Семена Савченка, Наталі Віргуш, Івана Дробного. Особливо помітно популяризувалася ним творчість поетів Черкащини, насамперед Василя Симоненка, вечори пам’яті якого Смолянський Ю.В. завжди вів сам і писав до них сценарії. У 1987 р. за велику роботу по пропаганді творчості Василя Симоненка йому присуджена обласна літературно-мистецька премія ім. Василя Симоненка.

Однією з віх творчості Смолянського Ю.В. є п’єса «Любов лейтенанта» про черкащанина Володимира Правика і його друзів, які загинули під час Чорнобильської катастрофи.

Професійна діяльність Смолянського Ю.В. була нерозривно пов’язана з громадською роботою: з 1968 р. він член Спілки театральних діячів України, член Всеукраїнської музичної спілки.

У 1989 р. вийшов на пенсію за віком, але продовжував працювати на громадських засадах до останніх днів свого життя. Організовував екскурсії на батьківщину Василя Симоненка в с. Біївці Лубенського району Полтавської області, допомагав створювати музей у хаті, де народився і зростав поет, підтримував зв’язки з матір’ю Василя Симоненка, його друзями, колегами, шанувальниками його творчості.

Керував гуртком художнього слова у школі № 24 м. Черкас. Зробив інсценівки за казками Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» і «У країні Навпаки». У 1999 р. разом із учасниками студії «Слово», студентами Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького поставив літературно-музичну композицію «Василь Симоненко» на вечорі пам’яті поета.

У 1998 р. вийшла друком книга Смолянського Ю.В. «Симоненкова любов» - документальна повість, в основі якої листи поета до дружини. Автор ставив за мету показати «витязя поезії» з позиції звичайної людини, якій властиві різноманітні почуття.

У січні 2005 р. Смолянський Ю.В. брав участь у заходах з нагоди 70-річчя від дня народження Василя Симоненка, які проходили в Черкасах і в селі Біївці Лубенського району Полтавської області. У травні організував покладання квітів від українців, що працюють в Італії, на могилу Василя Симоненка. З нагоди 60-річчя Великої Перемоги, за місяць до смерті, підготував сценарій і провів зустріч учнів школи № 27 м. Черкас з ветеранами Великої Вітчизняної війни.

28 червня 2005 року Смолянський Ю.В. пішов з життя.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ

1. Автобіографія Смолянського Ю.В. 03 січня 1973 р.

Державний архів Черкаської області (далі - ДАЧО), ф. Р-6002, оп. 1, спр. 10, арк. 14.


___________

2. Службова характеристика на Смолянського Ю.В. [без дати]

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 10, арк. 2.


__________

3. Перший аркуш сценічного варіанту Смолянського Ю.В. «Маруся Чурай». [без дати]

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 2, арк. 107.


__________

4. Новела Смолянського Ю.В. «Велосипед», надрукована у газеті «Молодь Черкащини» № 3. 5 січня 1974 р.

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 4, арк. 5.


__________

5. Спогади Смолянського Ю.В. про Василя Симоненка. 22 лютого 1985 р.

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 6, арк. 2.


__________

6. Перший аркуш новели «Спогади без власних коментарів». [без дати]

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 6, арк. 11.


_________

7. Почесна грамота Смолянському Ю.В. від Черкаської обласної ради Лютий 2003 р.

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 11, арк. 72.


__________

8. Почесна грамота Смолянському Ю.В. від Черкаської обласної державної адміністрації. 13 квітня 2003 р.

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 11, арк. 74.


__________

9. Почесна грамота Смолянському Ю.В. від Міністерства культури і мистецтв України. [без дати]

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 11, арк. 76.


__________

10. Посвідчення та членські квитки. 1974, 1984, [без дати], 2003

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 10, арк. 17, 28, 37, 35.


__________

11. Смолянський Ю.В. Фото. [без дати]

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 22, арк. 2.


__________

12. Смолянський Ю.В. біля пам’ятника Василю Симоненку (у майстерні скульптора). Фото. [без дати]

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 22, арк. 10.


__________

13. Смолянський Ю.В. Фото. [без дати]

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 22, арк. 40.


__________

14. Юрій Васильович Смолянський виступає перед дітьми Чорнобиля і Києва. Чернівецька область. Фото. 1986 р.

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 22, арк. 33.


__________

15. Юрій Васильович Смолянський читає монолог Р. Віккерса та О. Канєвського «Дюжина моїх дітей» (про узбека, який в роки Другої світової війни прихистив 12 дітей) у полі перед трудівниками. Уманський район Черкаська область. Фото. 1986 р.

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 22, арк. 34.


__________

16. Зліва на право: Тамара Власенко, Юрій Смолянський, Євгенія Крикун, Ольга Павловська – артисти. Під час концертного виступу у Драбівському районі. Фото. 1989 р.

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 22, арк. 65.


___________

17. Юрій Васильович Смолянський в редакції газети «Село і люди». м. Черкаси. Фото. 1998 р.

ДАЧО, ф. Р-6002, оп. 1, спр. 22, арк. 9.


__________