Канівський природний заповідник Київського національного університету імені Тараса Шевченка — природний заповідник в Україні. Розташований у межах Черкаської області, неподалік від міста Канева, на правому березі та заплавних островах Дніпра. Межує безпосередньо з Чернечою горою — місцем поховання Т. Г. Шевченка.

Канівський природний заповідник створений 30 липня 1923 року на базі Канівського навчально-дослідного лісового господарства. Є структурним підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Основні функції заповідника — охорона еталонних та унікальних природних комплексів лісостепу, збереження біорізноманіття, спостереження за зміною природних процесів.

Ще майже за століття до створення заповідника, в 1832 році Ф. Дюбуа де Монпере звернув увагу на деформованість поширених тут геологічних порід, що дало початок вивченню відомих тепер у всьому світі Канівських геологічних дислокацій. У 1875–1876 роках професор А. Рогович зібрав унікальний палеозоологічний матеріал і звернув увагу на величезні скупчення в ньому викопних решток різних геологічних епох.

Важливою передумовою створення заповідника була також потреба захисту Тарасової (Чернечої) гори від ерозійної руйнації шляхом вилучення із господарської діяльності навколишніх земель.

Канівський природний заповідник — один з найстаріших заповідників України. Він був створений згідно з постановою Колегії Наркомзему УРСР від 30 липня 1923 року. За період існування площа заповідника та статус цієї території неодноразово змінювались. У 1939 році був переданий у відання Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Для становлення заповідника як наукового осередку багато зробив його директор О. Кришталь, котрий згодом став професором Київського університету. Завдяки його зусиллям у 1947 році вперше був виданий «Збірник праць Канівського біогеографічного заповідника». У 1951 році заповідник був ліквідований та по 1968 рік ця територія була навчально-дослідним лісовим господарством Київського університету.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 року № 568 цій території було повернуто статус державного заповідника. Розпорядженням РМ УРСР від 22 грудня 1986 року № 717-р площа заповідника була збільшена і на сьогодні вона становить 2027,0 га.

Виставку приурочено до 100-річчя з часу створення Канівського природного заповідника.

ПЕРЕЛІК АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ ТА ФОТО

1. Рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної Ради №64 «Про утворення охоронної зони Канівського державного заповідника». Копія 13.06.1969.
Державний архів Черкаської області (далі - ДАЧО), Ф. Р-4320, оп. 1, спр. 76, арк. 17 – 18.



__________

2. Відомості про Канівський державний заповідник. Текст радіопередачі. 30.08.1971.
ДАЧО, Ф. Р-2615, оп. 1, спр. 442, арк. 115 – 120.







__________

3. Відомості про м. Канів та гору Московку. Текст радіопередачі. 23.08.1973.
ДАЧО, Ф. Р-2615, оп. 1, спр. 505, арк. 164 – 166.




__________

4. Відомості про Шевченківський національний заповідник у м. Канів. Стаття. 2005.
ДАЧО, Ф. Р-6001, оп. 1, спр. 42, арк. 42 зв. – 49.









__________

5. Фруктові дерева Канівського заповідника м. Канів. Фото 1965.
ДАЧО, Ф. Р-2641, оп. 1, спр. 346, арк. 10.


__________

6. Березовий гай Канівського заповідника м. Канів. Фото 1965.
ДАЧО, Ф. Р-2641, оп. 1, спр. 346, арк. 11.


__________